Прес-центр Про філію Послуги і тарифи Довідка Ресурси Мобільний Інтернет Оплата
Новини поштою

Станційно-лінійна дільниця №3 смт. Якимівка

Цех електрозв'язку №8 Якимівка

Площа території: 1.5 тис. км2
Розташування: Україна, 47° 15' - с.д., 35° 43' - п.ш.
Населення: більше 50 тис. жителів
Адміністративний центр: Якимівка
Сільські населенні пукти 56 сіл, об'єднаних в 11 сільських рад


Історична довідка

 
Якимівський район розташований в південно-західній частині Запорізької області. Площа його становить 1,9 тис. кв. км. Населення 37,8 тис. чоловік. 2 поселкових радам та 12 сільським радам підпорядковано 47 населених пунктів. В економіці головна роль належить сільському господарству. За 19 виробничими та сільськогосподарськими кооперативами, 135 фермерськими та приватними господарствами, закріплено 1342 тис. га угід.

Діють три промислових підприємства РАО “КРОНАС”, ВАТ “Якимівський сирзавод”, орендне підприємство ПОЖКХ, 4 будівельні організації, 2 лікарні, 8 амбулаторних, 25 фельдшерсько-акушерських пункта, 19 шкільних закладів. На територіі району розташований санаторій “Кирилівка”.

Культурно-просвітну роботу проводять 22 клубних заклада, 22 бібліотеки, 4 музичні та художня школа.

Якимівка – селище міського типу, районний центр, розташована на річці Малий Утлюг в 139 км. від обласного центру, в 4 км. від автошляху Москва-Сімферополь та залізнодорожної станції.

Місцевість, де розташована Якимівка була заселена давно. В околицях селища є кургани епохи бронзи (ІІ-ІV тис. до н.е.).

Якимівка виникла на місці Ногайського аула (ногайці кочевий народ, потомки половців) Азберда в 1833 році. Заселили ії державні селяни з Тамбовської та Курської губерній. Селище отримало назву від імені Якима Колосова “водворявшего” тут першопоселенців. Основним заняттям було скотарство, переважно вівчарство. Землеробством займались лише для забезпечення своїх потреб.

Недивлячись на те, що Якимівка в 1863 році стала волосним центром, вона мала неприглядний вигляд – забудовувалась без будь-якого плана хатами – мазанками та землянками, накритими соломою та очеретом. В той час з’явився прийомний покій, де працювали фельдшер та та бабка-повитуха.

Лише через чверть століття після заснування села – в 1857 році в пристосованій для цього селянській хаті, відкрилось початкове однокласне міністерське училище, де навчалось 35-40 дітей.

З розвитком капіталізму Якимівка стає одним з найбільших пунктів по продажу зерна, а з введення в дію залізної дороги 1874-1875 потік товарного зерна збільшився в 25 разів. Попит на зерно дав поштовх для будівництва парових млинів - першої у 1887 році, а у 1907-1908 році – другого. На двох млинах працювало близько 30 працівників. А в 1908 році в Якимівці з’явився завод сільськогосподарських машин, заснований грецьким емігрантом Моліа.

На цей період діяло 30 торгівельних закладів, близько десятка хлібних амбарів, два м’ясосклада. Крім щотижневих базарів, двічі на рік – весною та восени проводилися ярмарки, на яких торгували хлібом, скотом, мануфактурою бакалеєй.

Напередодні першої світової війни (1914 рік) Якимівка була великим населеним пунктом Мелітопольського уїзду. В 1912 році тут була заснована дослідно випробувальна станція сільськогосподарських машин. А раніше в1897 році в Якимівці відкрилась народна бібліотека, були постоялий двір та поштова станція. Газети отримували всього 7 чоловік, в тому числі священик, церковний староста та волосний писар.

Перша світова війна, революція та громадянська війнапринесли великі нещастя Якимівцям, більше трерини чоловіків було мобілізовано до армії, для потреб фронту реквизировано багато коней та повозок.

В важких умовах починалась мирне будівництво. Страшною бідою ліг на людей неурожай 1921 року. В селі голодувало 700 чоловік. Труднощі цього часу часто ускладнювались епідеміологічними захворюваннями.

З року в рік економіка району укріплювалась та розвивалась. Колгоспники в середньому збирали по 16-20 цнт. З га врожай зерна, вирощували соняшник, хлопок. Розвивалась промисловість. В 1940 році в селі діяли 4 місцеві електростанції, металооброблююча артель “Прогрес”, діяла лікарня на 100 ліжок працювало 9 лікарів, 17 медсестер, в середній, семілітній та навчальній школах навчалося в середньому 1000 учащихся. С 1939 року в Якимівці виходила районна газета “Соціалістичний степ”.

4 жовтня 1941 року фашисти ввірвались в Якимівку. Весною 1942 року в Якимівці була організована молодіжна підпільна група, керівником якої був Александр Макаров. В листопаді 1942 гестапо вдалося заарештувати більшість підпільників, які були розсріляні в Мелітопольській в’язниці. Керівник групи був повішаний на базарній площі в Якимівці. 11 найбільш активних членів цієї групи були нагороджені посмертно медаллю “За відвагу”. За 2 роки фашисти розстріляли близько 100 мирних жителів, 700 чоловік молоді було угнано до Германії.

На фронтах Великої вітчизняної війни билося 1075 Якимівців, 423 загинуло смертю хоробрих. Наша Якимівська земля виростила та виховувала 8 Героїв Радянського Союзу. 27 жовтня 1943 року селище визволили частини 4-го Українського фронту під командуванням Ф.І. Толбухіна.

Не дивлячись на великі труднощі с кожним роком укріплюються промислові підприємства. В 1957 Якимівка отримала статус селища міського типу. Якимівці являються повнокровними хозяйвами свого теперішнього та майбутнього. Депутатський корпус, керівники підприємств, хозяйств та організацій забезпечують подальший розвиток економічного, соціально-культурного рівня нашого селища.


Запорiзька філія ПАТ «Укртелеком»
Довідка за телефоном: 0-800-506-800
Поштова адреса: Україна, м. Запоріжжя-005, 69005, пр. Леніна, 133


Зворотний зв'язок